Паскудне дівчисько Віра Хитілова? «Стокротки» і межі політики феміністської ідентичності
Розмова з Їндржішкою Благовою, історикинею чеського кінематографу і провідною кінокритикинею
Попри те, що сама Хитілова відхрещувалася від звання феміністки, західні фемініст_ки розглядали модерністський тріумф Віри Хитілової «Стокротки» як феміністичний маніфест. То наскільки ж це кіно відповідає означеному статусові? Як воно відображає творчу енергію і стиль режисерки? Як змінюються умови гри, якщо взяти до уваги, що це спільна робота двох жінок і чоловіка? І як воно співвідноситься — з точки зору розкриття жіночої повістки й вічних тем — з її ранніми й пізніми картинами «Стеля» (Strop), «Яблучна гра» (Hra o jablko), «Пастки, пастки, пастоньки» (Pasti, pasti, pasticky)? До вашої уваги — 30-хвилинна розмова й серія запитань і відповідей.
Модерація: колектив «Фільми»
Учасни_ці
