Кадр з фільму "Дві сторони ситуації". Загальний план. Синьо-фіолетова колірна гама. Людина в довгому кольоровому балахоні з великими паперовими очима сидить у центрі кола зі свічок. Дим, горять люмінесцентні лампи.

Дві сторони ситуації

Оригінальна назва: Cele două fețe ale condiției
Режисерка: Міхаела Драґан
Стрічка із циклу «Опір — це дівчина, яка змінює світ»
Перформерка: Раїса Міхай
Румунія, 2021, 8 хвилин, експериментальний
Фільм можна переглянути онлайн на цій сторінці безкоштовно протягом 23 вересня — 7 жовтня. Стрічка демонструється мовою оригіналу з розширеними українськими субтитрами (SDH).

«Опір — це дівчина, яка змінює світ» — серія відеомонологів у рамках міжнародного культурного проєкту «Історії дівочого опору». У цій серії представлено надихаючі, складні й чесні історії дівчат, які чинять спротив і уявляють краще майбутнє для себе й суспільства, у якому вони живуть. Ці історії розказано через відеоарт, музику, театр, поезію й інші форми творчого документування. Три представлені відеомонологи (з одинадцяти в серії) створив театр Giuvlipen і виконали ромські актор_ки.

Це п’ятий відеомонолог із серії «Опір — це дівчина, яка змінює світ», оснований на історії Юмжани з Бурятії. Юмжана — студентка, яка вивчає дизайн одягу в Міжнародному університеті Монголії. Вона малює, займається екоактивізмом, заснувала власний бренд одягу два роки тому. У її історії фемінізм, духовність, бурятська культура, мистецтво й екологія сплітаються в єдине полотно, що має потенціал стати символом культурного опору.

«Туристи, які приїжджають до Бурятії, бачать лише малу частину нашої культури й фетишизують її. Вони хочуть спати в юртах — наметах, де ночували монгольські кочівники. Для нас це буденно, а для туристів — екзотика. Те саме з мистецтвом. Теми, пов’язані з етнічністю, нині дуже популярні. Зазвичай іноземці купують картини не тому, що цікавляться нашою культурою, а тому, що вони екзотичні. І це не нормально.

Наша культура має набагато глибший сенс. Я хочу, щоб моє мистецтво було представлене в публічних інституціях, щоб підважити цю ієрархію. Для мене моє мистецтво й фемінізм — певною мірою те саме».

Дати показу стрічки: 23.09.2021 — 7.10.2021
Фото режисерки Міхаели Драґан
Режисерка
Міхаела Драґан — мультидисциплінарна художниця, яка вивчала театральне мистецтво. Живе в Румунії, в Бухаресті, та працює в кількох інших країнах. У 2014 році заснувала театр Giuvlipen, де виступає й пише п’єси разом з іншими ромськими акторками. Міхаела також є тренеркою Театру пригноблених і працює з ромськими жінками над конкретними проблемами, з якими вони стикаються в Румунії.

Вона була фіналісткою Міжнародної театральної премії Ґілдер/Койні (Нью-Йорк) 2017 року. У 2020 її знову номінували, і вона здобула Спеціальну нагороду Ліги. У 2018 році Драґан брала участь у резиденції Міжнародного арт-центру Para Site у Гонконгу. Її перформанс Roma Futurism показували в численних мистецьких інституціях, зокрема в Музеї сучасного мистецтва в Белґраді, на паралельній виставці Венеційської бієнале FutuRoma, на конференції «Критичні ромські студії» у Центральноєвропейському університеті в Будапешті, а також у Румунському культурному центрі в Лондоні. Того ж року Міжнародний фестиваль п’єси PEN World Voices 2018 у Нью-Йорку відзначив її як одну з десяти найшанованіших постатей у світовій драматургії.

У 2021 році вона представила свою першу відеоінсталяцію «Майбутнє — це безпечне місце, заховане в моїх косах», що складається з трьох коротких фільмів, які зображують футуристичні ритуали зцілення трансгенераційної травми ромів і запрошують уявити безпечне майбутнє для цієї спільноти.
Фото перформерки Раїси Міхай
Перформерка
Раїса Міхай — співачка й акторка, яка закінчила Бухарестський національний університет музики, відділення класичної гітари. Учасниця гітарного дуету ARTissimo. У дев’ятирічному віці дебютувала в кіно, знявшись у фільмі «HO HO HO», а згодом — у німецькій стрічці «Пригоди Неллі», у французькій À Bras Ouverts і в короткометражному фільмі Written/Un-Written. Її театральним дебютом була вистава Gadjo Dildo театру Giuvlipen. У 2019 році працювала над спектаклем «Американська циганка» Міхая Лукача.