Ліа Гієтала народилася в 1993 році в Стокгольмі, Швеція. Живе також у Стокгольмі, але її перший короткометражний фільм «Якщо я скажу ні» (If I Say No, 2016) профінансувала Норвегія й події відбуваються там же. Завдяки цьому фільму вона здобула стипендію Springbett від Nordnorsk Film Center і в результаті народилася її друга короткометражка «Моя сестра-лесбійка» (My Gay Sister, 2017). Фільм набув великої популярності й виграв найпрестижнішу квірну кінонагороду у світі Teddy Award за найкращий короткометражний фільм на Берлінському Міжнародному Кінофестивалі. Гієтала й далі працює з документальним і художнім кіно. Нині вона навчається на бакалаврській програмі з мистецтва в Університеті мистецтва й дизайну Стокгольму. «Завжди Амбер» — її перший повнометражний фільм.

Вибрана фільмографія: Завжди Амбер (Always Amber, 2020), Моя сестра-лесбійка (My Gay Sister, 2017), Якщо я скажу ні (If I Say No, 2016)

Ханна Реінікайнен народилася в 1992 році в Стокгольмі, Швеція. Вона вивчала журналістику в Університеті Стокгольму й документальне кіномистецтво в Біскопс-Арньо. Після закінчення навчання вона працювала з продюсерською компанією Story, наприклад, асистенткою режисера у фільмі «Перевертні» (Shapeshifters, 2017) Софі Вуковіч. Вона створила два короткометражні фільми — «Нюбоховсбакен» (Nybohovsbacken, 2016) і «Вона б’є лише тих, кого любить» (She only beat the one she loves, 2017). «Завжди Амбер» — її перший повнометражний фільм.

Вибрана фільмографія: Завжди Амбер (Always Amber, 2020), Вона б’є лише тих, кого любить (She only beat the one she loves, 2017), Нюбоховсбакен (Nybohovsbacken, 2016)