Нічого, крім сонця
Оригінальна назва: Apenas El Sol
Режисерка: Арамі Уйон
Парагвай, Швейцарія, 75 хвилин, 2020, документальний
Зіткнувшись із наслідками насильницького переселення, Матео Сободе Кікено з 1970-х років записує історії, пісні та свідчення своїх одноплемінників айорео. Прагнучи зберегти фрагменти культури, що зникає, Матео навідується до спільнот у посушливому й запустілому парагвайському регіоні Чако й записує на касети розповіді інших айорео, що, як і він, народились у просторому лісі й були вільними кочовиками, не дотичними до білої цивілізації, аж доки релігійні місіонери не змусили їх покинути свої родові землі, засоби існування, вірування й рідний дім.
Дати показу стрічки: 23.09.2021 — 26.09.2021
Режисерка
Арамі Уйон народилася в Асунсьйоні 1978 року. Живе і працює у Швейцарії й Парагваї, розподіляючи свій час між двома країнами. Її фільми присвячено дослідженню парагвайських реалій.
Уйон працює в аудіовізуальній сфері з 1995 року. Вона зняла два короткометражні фільми: Ausencia de un nombre propio (1998) і Beckon (2000). Її перший повнометражний документальний фільм «Хмарна погода» (El Tiempo Nublado, 2014) зображає взаємини режисерки з літньою матір’ю, що страждає на епілепсію та хворобу Паркінсона. Стрічку було відібрано на понад 70 міжнародних фестивалів, зокрема в Локарно (Швейцарія), Карлові Вари (Чехія), на Festival Internacional del Nuevo Cine de la Habana (Куба), Visions du Réel (Швейцарія) і Rencontres Internationales du Documentaire de Montréal (Канада). У 2014 році фільм виграв нагороду Regards Neufs документального кінофестивалю Visions du Réel у категорії «найкращий дебют». Крім того, його було відзначено призами SIGNIS та Le Prix du Lycéen Documentaire in Cinélatino — Rencontres de Toulouse (2015), нагородою Basler Filmpreis за найкращий фільм (2015), а також визнано найкращою документальною стрічкою на Уругвайському фестивалі кіно про права людини Tenemos que ver (2016). До того ж він став першим парагвайським документальним фільмом, номінованим на «Оскар» (2016).
Її другий повнометражний документальний фільм «Нічого, крім сонця» (Apenas el Sol) досліджує значення ідентичності й належності до спільноти, оповідаючи про насильницьке переселення племені айорео у парагвайському регіоні Чако. Фільм мав світову прем’єру на одному з найпрестижніших документальних кінофестивалів світу — IDFA (Нідерланди). Його було відібрано до повнометражного конкурсу фестивалю, а також показано на відкритті IDFA 2020 року.
Вибрана фільмографія: Нічого, крім сонця (Apenas el Sol, 2020), El Хмара погода (Tiempo Nublado, 2014), Beckon (2000), Ausencia de un nombre propio (1998)
Уйон працює в аудіовізуальній сфері з 1995 року. Вона зняла два короткометражні фільми: Ausencia de un nombre propio (1998) і Beckon (2000). Її перший повнометражний документальний фільм «Хмарна погода» (El Tiempo Nublado, 2014) зображає взаємини режисерки з літньою матір’ю, що страждає на епілепсію та хворобу Паркінсона. Стрічку було відібрано на понад 70 міжнародних фестивалів, зокрема в Локарно (Швейцарія), Карлові Вари (Чехія), на Festival Internacional del Nuevo Cine de la Habana (Куба), Visions du Réel (Швейцарія) і Rencontres Internationales du Documentaire de Montréal (Канада). У 2014 році фільм виграв нагороду Regards Neufs документального кінофестивалю Visions du Réel у категорії «найкращий дебют». Крім того, його було відзначено призами SIGNIS та Le Prix du Lycéen Documentaire in Cinélatino — Rencontres de Toulouse (2015), нагородою Basler Filmpreis за найкращий фільм (2015), а також визнано найкращою документальною стрічкою на Уругвайському фестивалі кіно про права людини Tenemos que ver (2016). До того ж він став першим парагвайським документальним фільмом, номінованим на «Оскар» (2016).
Її другий повнометражний документальний фільм «Нічого, крім сонця» (Apenas el Sol) досліджує значення ідентичності й належності до спільноти, оповідаючи про насильницьке переселення племені айорео у парагвайському регіоні Чако. Фільм мав світову прем’єру на одному з найпрестижніших документальних кінофестивалів світу — IDFA (Нідерланди). Його було відібрано до повнометражного конкурсу фестивалю, а також показано на відкритті IDFA 2020 року.
Вибрана фільмографія: Нічого, крім сонця (Apenas el Sol, 2020), El Хмара погода (Tiempo Nublado, 2014), Beckon (2000), Ausencia de un nombre propio (1998)
